пʼятниця, 11 квітня 2014 р.

Птахи – символи  українського народу


У природі тишу не злякай…
Хай її відлуння, аж за небокрай,
Співом гомінким птахів небесних,
У духовній чистоті воскресне.
     Пісня «Закувала сива зозуленька» - сумна мелодія, сумні слова, а в них – душа нашого народу. У невеселу хвилину зверталися люди до образу рідної зозуленьки. Вона зрозуміє, підтримає у скрутну  хвилину. Бо вона – символ того смутку, самопожертви, символ  рідної батьківщини і втіха на чужині. В стародавні часи людина відчувала чудову єдність з природою. Образ батьківщини у неї складався із материнської посмішки, із калини біля рідної хати, білої лелеки над стріхою. Давайте простежимо, яке значення мали для наших предків – українців галасливе пташине царство.
  Голуби – птахи вірності, любові, відданості. Ще один символ української  землі – соловейко. Наші предки обожнювали птаха, надавали йому магічної сили отчої землі.
   А ось образи ворона та пугача викликали негативні емоції. Ворон і пугач – провісники суму, нещастя. А ось орел і сокіл завжди були пов’язані з образами мужніх, відважних чоловіків. Тоді як дівчат називали лебідонька, ластівочка, горлиця, зозулька.
   Якщо на весільному рушнику вишита зозуля, то завжди в родині буде спокій і щастя, лад і кохання. Буде багато дітей і багаті закрома. Мила зозуленька – це оберег, що захищає наш рід. Тому люди вірили в зозулину  силу на вишиванці – і на сорочці, і на рушнику. Крім зозуль, майстрині вишивають  соловейка, голубів.
   Про це і про багато іншого цікавого користувачі дізналися на годині народознавства:  «Птахи – символи  українського народу».



    Птахи в малюнках юних користувачів.



   Птахи виготовлені у техніці модульного орігамі учнем 8 класу Варварівської спеціальної школи - інтернату Погорілим Анатолієм і подаровані бібліотеці.

Немає коментарів:

Дописати коментар