Читати – це модно! Читати – це круто!
Читайте залюбки – не буде Вам сумно!
Осінь – пора дивовижного розмаїття
кольорів. Усе навкруги вбирається у яскраві кольори, щоб насолодитися теплими
барвами перед настанням холодів. Теплого осіннього дня до сільської бібліотеки
поспішали учні 3 класу Варварівського НВК разом з класним керівником Шейко В.
С.
Кожного дня дитина дізнається щось нове і
цікаве, не став винятком і цей день для
юних почитай ликів. Завдяки бібліотекарю Т. Вус юні чомусики поринули у
загадковий світ книг. Проявили свої знання у вікторинах.
Людина, яка любить і вміє читати, має
розумних, добрих і вірних друзів. Ці друзі – книги! Маленькі читайлики
здійснили незабутню подорож у книжкове царство, де познайомилися з його
мешканцями. У бібліотеці діти переглянули виставку-інсталяцію: «Село
розфарбовує осінь в багряне, руде, золоте…»
Осінь у багатьох із нас асоціюється із поезією.
Діти на їх улюбленому «стільчику бажань» читали вірші, а ще співали пісні.
Юні користувачі провели обмін книг.
Вчитель Вікторія Сергіївна взяла для себе і свого сина підбірку книг. Маргарита
Бобрицька та Олександр Алейкін подарували книги з особистої бібліотеки.
Зустріч пройшла цікаво та креативно. На
згадку про зустріч діти отримали чудовий настрій та солодощі.
Читайте, пізнавайте та отримуйте насолоду
від книг. Бібліотека завжди чекає своїх користувачів. Двері бібліотеки для всіх
гостинно відчинені. Фонд нашої бібліотеки другого дня поповнився подарованими
книгами від Здор Наталії та Ані Фадєєвої, Вікторія Донченко з Валентиною Стокун
порадували бібліотекаря своїми акробатичними успіхами.
P.S. Шановна Вікторіє Сергіївно! Щиро Вам
вдячна, за оцінку професії бібліотекаря, за ваші слова: «Народна мудрість каже,
що людина може вічно дивитися на три речі: як сяють зорі, як горить полум’я і
як тече вода. У кожному з цих явищ є щось магічне, привабливе, чарівне. З яким
із них можна порівняти роботу бібліотекаря? Гадаю, що вона схожа на вогнище,
яке горить уночі. Це полум’я і освітлює, розганяючи темряву, і зігріває того,
хто потребує тепла.
А хіба бібліотекарі не розганяють морок
незнання та неуцтва полум’ям своїх сердець і розуму? Хіба не зігрівають теплом
дитячі душі в години, коли віра у власні сили полишає маленького читача? Дитина
завжди потребує до себе особливої уваги, тому що вона особистість,
індивідуальність. Вона чекає від них допомоги, підтримки, бачить у них людину
розумну, яка має знати дуже і дуже багато – знати все.»
На мою думку, коли спільно з батьками,
вчителями та бібліотекарем прищеплюватимемо любов до читання і книги, то ті
діти, які багато читатимуть, не лише матимуть
щедрі знання та всебічну обізнаність. Вони ще стануть набагато
добрішими.
Успіхів Вам і Вашим учням!!! Успіхів і натхнення у цій
благородній справі-творити Людину!
Немає коментарів:
Дописати коментар