Хоч у серпні літо ще тішить
красою і теплом, але осінь вже не за горами. На кінець літа припадає свято –
Великого Спаса.
Спасівка - двотижневий піст, що
припадає на кінець літа. Цей короткотривалий піст є продовженням великого. Це
пов’язано з тим,що під цю пору припадають нагальні хліборобські роботи.
Спас – одне з найбільших
хліборобських свят. Його ще називали святом врожаю. Кожен із селян вважав за
святий обов’язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед, хліб
– щедрі віддарунки природи.
Селяни до Спаса намагалися
зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави. «Діва
Марія, - казали з цього приводу, - це зілля сіяла, а Спас поливав – нам на
поміч давав».
Цього дня в бібліотеці можна було
більше дізнатися про це свято з перегляду літератури: « Прийшов Спас – пішло
літо від нас», а ще поласувати свяченим медом, яблуками, грушами, виноградом.
Громада села цього дня зібралася
біля церкви Святої Варвари. Односельці вважають за святий обов’язок віднести до
церкви овочі, фрукти, мед, хліб – щедрі дарунки природи. Отець Василій щедро
кропив принесені дари літа. Тут побували і ми.
Немає коментарів:
Дописати коментар