Азбука музею від А до Я Варварівський народний історичний музей

   Пам’ятайте, настане час, багато різних установ ліквідується, а музей ніколи. Музеї існуватимуть вічно, бо вони показуватимуть майбутнім поколінням, чим людство в своїй творчості було й чим стало. 

Д. І. Яворницький.

  Згадайте, чи давно ви були в музеї? Давно? Задумайтесь, саме час відвідати один із численних музеїв Полтавщини – Варварівський народний історичний музей.

Варварівський народний історичний музей відкритий 14 жовтня 1961 року в приміщені сільської хати-читальні.

  У 1970 році музею було присвоєно звання «народний», яке постійно підтверджується. З 2009 року музей очолює вчитель-пенсіонер, нинішній директор, невтомний ентузіаст своєї справи  Бегмат В.О.

  На сьогодні музейна колекція налічує понад 3 500 експонатів. Серед них є чимало унікальних.

  Оберегом пам’яті про особливості побуту, культури і здобутки жителів Варварівки є місцевий музей, який очолює Віра Бегмат. Що ж тут новенького? Перш за все, одразу впадає  у вічі  макет селянського  двору XIX – I пол.   XXст., виготовлений місцевим умільцем Михайлом Данцем. Плетений тин, на якому зроблені сидушка і перелаз, комора, сіни, хата, світлиця, конюшня, льох, клуня, погріб, курник з голуб’ятнею, саж, млин, криниця з журавлем, реманент… Думаю, що не кожен житель XXI століття може похвалитися тим, що знає значення всіх цих слів, не те, що особливості розташування окремих названих споруд.

  А тепер запрошуємо всіх побувати у Варварівському народному історичному музеї. Цей музей відкритий в 1961 році. З 1970 р. він має звання народного. Експозиція музею налічує 3750 експонатів, які розповідають про життя села IX - XX століть. Експонати розташовані в 5 кімнатах, і поділені на 14 відділів по яких проводяться 30  тематичних екскурсій. Площа музею становить 268 кв.м. 

 У першому залі представлені експонати, що розповідають про розвиток освіти у Варварівці. У другому - відвідувачі зможуть ознайомитися з культурним відпочинком сільських трудівників, тут же розміщені музичні інструменти, патефони, приймачі, радіоли, магнітофони, а також вишиті нашими односельчанами картини.

   Третій зал нагадує нам кімнату сільської хати, він так і називається «Світлиця». Її інтер'єр облаштовано так, щоб відвідувачі побачили, як жили колись селяни. Експозиція цієї кімнати складається з унікального 19 століття ручної роботи прикрашеного різьбленням столу, покритого витканою ще до революції скатертиною прикрашеною орнаментом з двоголових орлів. На столі 20 літровий початку 20 століття самовар. У божниці знаходиться Євангеліє 1910р. Поруч стоїть скриня заповнена нехитрим хазяйським скарбом, біля стінки довоєнний (1941-45 рр.) сервант, залізне ліжко і піч з усім необхідним начинням. А скільки тут всякого домашнього посуду: макітри, глечики і навіть самогонний апарат.

   У кімнатах музею виставлено безліч різних знарядь праці: ткацький верстат, прядки, швейні машинки, хомути, ярма для волів і корів, ступи різних конструкцій, решето з бичачої шкіри, телевізори різних років. 

  Серед експонатів є унікальні. Це книги середини 19 століття про сільське господарство: «Про теоретичні основи вивчення сільського господарства: лекція професора В. Кочеткова в Імператорському Харківському університеті 30 серпня 1849 р.», а також книга з бібліотеки принцеси Олени Георгіївни Саксен-Альтенбургзької: «Екстраординарне засідання Імператорського Московського товариства сільського господарства 28 вересня 1857 р. ». Тут зібрані і різні документи 1883, 1894, 1902, 1903, 1905, 1906, 1908, 1910 років. Це вироки Варварівського сільського товариства, рішення зборів, посвідчувальні акти, що розповідають про історію села, земельні питання, самоврядування. 

  У музеї зібрано 277 вишитих рушників,  60 підзорів, 40  вишитих жіночих сорочок,10- чоловічих,  ткані рядна і ліжники (покривала на ліжка). Все це з любов'ю зроблено руками наших односельчан. Колекція музею постійно поповнюється.

  Директор музею Віра Олексіївна Бегмат за свою роботу нагороджена медалями на честь 10 і 20-річчя Незалежності України.

  Музей відвідали тисячі людей. Серед них народні депутати України, керівники області та району, служителі церкви та ін. Відвідують музей і користувачі Варварівської бібліотеки – філіалу Карлівської ЦБС.

  Нещодавно учні 5 - 6 класів завітали до народного історичного музею с. Варварівка, щоб зустрітися з дітьми війни Бегмат В. О. та Гречко Л. М. Дітей дуже зацікавили розповіді гостей про своє дитинство.

  «Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків! З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література.

  Пам’ять про всіх загиблих під час війни житиме в серцях українського народу і всього людства.

Уклонімося тим, хто поліг у бою,

Хто прикрив рідну землю собою.

Свято мужності й радість велику свою

Розмішаєм живою сльозою.