Душа поета мов сопілка ніжна

Поезія – це струни відчуттів, 

Це музика Вселенської любові, 

Поезія – це скарб усіх віків, 

Це діамант величиною в слово!

   Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність людини. Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликає людину мислити образами, не дає душі зачерствіти.

  До Всесвітнього дня поезії, в рамках Всеукраїнського тижня дитячого та юнацького читання в нашій бібліотеці щороку відзначають День поезії, як одне з найприємніших весняних свят, пов’язаних з книгою, з літераторами, які є друзями нашої бібліотеки, з якими ми часто зустрічаємось і які дарують бібліотекам свої книги. 

Кожна зустріч з поезією в бібліотеці – це свято! 

  Цього року 21 березня в нашій бібліотеці була проведена година поезії: «Душа поета мов сопілка ніжна»,  під час якої юні користувачі, як і самі бібліотекарі, читали улюблені рядки з різних поетичних творів.

   У фойє бібліотеки організована викладка поетичних творів наших земляків: «Варварівко, життя моє», «Село моє – життєве джерело» та «Краю мій, оспіваний у віршах».

   В бібліотеці можна знайти поетичні твори на всі смаки і всі вікові категорії. Кожен користувач знайде для себе в цих поетичних книгах співзвучні поезії для свого серця і душі, для щоденного заспокоєння і подальшого життєвого натхнення… Адже давно підмічено, що поезія допомагає людям знайти спільну  мову і порозумітись, вона перемагає агресію, депресію і заспокоює нерви.

   Не важливо, як ви читаєте поезію: наодинці чи в колі друзів або випадкових знайомих. Головне те, що виявляється найкорисніше для людини – це слухати поезію. Як дослідили науковці, слухати поезію прочитану вголос, навіть, на незнайомій мові, допомагає людині заспокоїтись і отримати насолоду.

 Підтверджено науковими дослідженнями, що ритми поетичних рядків позитивно впливають на людський мозок, лікують і зміцнюють його захист від шкідливих впливів оточуючого середовища, а самій людині допомагають віднайти спокій і душевну рівновагу.

  Отже, рекомендую улюблені поетичні строфи надрукувати і повісити на видному місці як, наприклад, ми прикрашаємо картинами чи фотографіями своє помешкання. Але обов’язково потрібно час від часу перечитувати ці поетичні рядки вголос! Інакше ви втратите необхідний терапевтичний ефект.

   Поезія – це мова людства, мова духу, мова совісті. Вона народжується на тернистих дорогах поетів, мережиться при світлі ночей.

Поезія – то є людська душа,

То втілена в словах таємна мрія,

То усмішка дитини на устах,

Що словом душу матері зігріла.

Поезія – покликання душі,

Народжене природою самою,

То витвір Божий, то свята рушіль,

Що сповнена краси та щирої любові.

Нехай вона, зігрітая добром,

Омита кришталевою сльозою,

Думками сповнена приходить в кожен дім,

Живе в віках перлиною святою.

Т.Штирляєва

   Тож читайте і перечитуйте поезію якомога частіше, читайте наодинці, читайте вголос своїм дітям і друзям, батькам і коханим, і у вашому житті пануватиме гармонія, мир і спокій! Гарної поезії вам!