Духовна велич митрополита Іларіона

" Я робив, що міг, решту дороблять наступники"

Митрополит Іларіон

  В Українському національному пантеоні назавжди закарбоване ім’я визначного ученого-історика, поета, громадсько-політичного і церковного діяча Івана Івановича Огієнка. У непростий період нашої історії він був міністром освіти та ісповідань в уряді УНР. На духовній ниві Огієнко відомий українцям усього світу як митрополит Української Автокефальної Православної Церкви Іларіон.

 Важко визначити, в якій із цих царин Огієнко залишив найпомітніший слід: сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці й обов’язку. Він чесно служив українській справі, до останніх днів свого довгого й важкого життя не полишав подвижницької діяльності заради відродження нації. Бібліографія наукових, публіцистичних та художніх праць ученого, за неповними даними, складає понад тисячу одиниць.

  Саме в гіркому дитинстві Іван Огієнко здобув два найважливіші уроки. По-перше, він ніколи не цурався свого українства та з гордістю промовляв: «я син козака і вихований хоч у бідності, та на волі». По-друге, «я зрозумів велику мудрість моєї мами, яка завжди обривала мене, коли я скаржився їй на нашу разючу бідність: «Чорт бідний, бо душі не має! А ми маємо душу!»

  «Поки живе мова — житиме й народ», стверджував Іван Огієнко, все життя поклавши на те, щоб українці знали і шанували рідну культуру, історію, церкву.

  Приват-доцент Іван Огієнко першим серед викладачів Київського університету в квітні 1917 року перейшов на викладання українською мовою та став читати студентам новий курс - «Історію української мови».

 Він здійснив перший автентичний переклад Святого Письма українською мовою, чим забезпечив право українського народу на звернення до Бога рідною мовою, заклав підвалини організаційного оформлення української православної автокефалії та національно-мовної єдності українців України і діаспори.

 На жаль, багато творів І.Огієнка і сьогодні є недоступними для українського читача: знаходяться вони за кордоном, а та незначна їх кількість, що видавалася в 1920-х роках в Україні, ще донедавна перебувала в спецсховищах як заборонена. Забороненим було й саме ім’я Івана Огієнка.

  14 січня виповнилося 135 років від дня народження великого українця. До цієї дати в бібліотеці була проведена хвилина духовності: «Духовна велич митрополита Іларіона», вона пройшла з метою вшанування пам’яті видатного українця Івана Огієнка. Бібліотекар коротко ознайомила користувачів з життєвим шляхом Митрополита Іларіона, його життєвими доробками у мовознавстві, історії, культурі, канонічному праві. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці  й обов’язку. І це не випадково. Адже свій природжений хист ученого, педагога, державного, громадського, церковного і культурного діяча він однаковою мірою успішно застосовував і як мовознавець та літературознавець, і як редактор та видавець, і як перекладач та поет, і як ректор та міністр, і як православний митрополит та історик української церкви. Читачі мали змогу ознайомитися з літературною про нього та духовною спадщиною цієї визначної  особи.