14 січня – 80 років від дня народження Євгена Пилиповича
Гуцала (1937-1995) – українського письменника, журналіста, поета та
кіносценариста.
Народився Євген Гуцало в селі Старому Животові на Вінниччині
у сім’ї вчителів. Батькам доводилось переїжджати з однієї сільської школи в
іншу, й малий Женя вдосталь надивився розмаїтої подільської природи, наслухався
щирих і співучих подолян. Мабуть, тому в Гуцала така рівновелика любов до
рідного слова й рідної природи, до ледь вловимих відтінків барвистої мови і до
шовкових трав.
Коли хлопчикові було чотири роки, почалася війна. Ця тема
згодом знайшла своє відображення в багатьох творах письменника. Пробувати себе в літературі Євген почав рано, ще десь у
третьому-четвертому класі. За хатою, в кущах бузку, сам змайстрував собі
столика з грабових жердин і спекотними днями ховався і писав вірші,
оповіданнячка. Але відповіді чомусь приходили завжди негативні. Дитячі журнали
та газети не надрукували жодного його рядочка. Та хлопець твердо вирішив стати
журналістом. А ще багато читав. Читав усе, що потрапляло до рук.
Пристрасть до читання не покидала Євгена Пилиповича все життя.
В 1955 році вступив до Ніжинського педагогічного інституту
ім. М.Гоголя. Там він вступає до літературної студії, пише вірші, прозу. Його
поглинула творчість.
З 1961 року Євген Гуцало почав працювати в «Літературній
Україні», потім у видавництві «Радянський письменник».
Перша його повноцінна книжка - збірка оповідань «Люди серед
людей» вийшла в 1962 році, і одразу ж звернула на себе увагу свіжою емоційністю
та відтворенням розмаїтих живих характерів.
Після поїздки до Франції видає книги «Яблуко з осіннього
саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку земного» (1966),
«Запах кропу» (1969) та інші твори. Як наслідок, плідний вінницький літератор
Євген Гуцало ввійшов до плеяди українських письменників-шістдесятників.
На початку 1970-х років виходять друком лірико-психологічна
повість «Дівчата на виданні», дилогія «Сільські вчителі» та «Шкільний хліб».
Поважну частку творчого доробку письменника становлять твори
для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973),
«Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні
Шевченківської премії.
У 1981 р. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала
«Письмо землі». Далі з’являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо
на юрі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989). Так рівно через 20 років
після першої поетичної добірки «Зелена радість конвалій» повертається
письменник до лірики.
За своє життя Євген Гуцало написав майже п’ять десятків
книжок, його оповідання, повісті, романи стали класикою сучасної української
літератури. І хоча більшість його творів адресовані дорослому читачеві, однак
найбільше Євген Пилипович любив писати для дітей.
В бібліотеці був проведений літературний репортаж:
«Непохитний служитель слова», з якого діти дізналися багато нового і цікавого
про письменника.
Немає коментарів:
Дописати коментар