Велич Франкового слова

    У 2016 році виповнюється 160 років від дня народження та 100 років від дня смерті величного українського письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча Івана Яковича Франка.

   З метою виховання у молоді патріотизму, поваги до історії, враховуючи важливість постаті Івана Франка для розвитку української державності та української культури в нашій бібліотеці на виконання Указу Президента України № 687/2015 «Про вшанування пам’яті Івана Франка», відкрилася книжково-ілюстративна виставка-ювілей «Велич Франкового слова».

  Метою виставки є популяризація творчості літературної, публіцистичної, наукової спадщини Івана Яковича Франка, його вагомий внесок у становлення української нації та вшанування пам’яті.

  Виставка має такі розділи: «Світлий геній українського слова», «В його поезії заговорили бурі», «Франковий вернісаж казок», «Шляхом каменяра».

   Запрошуємо усіх шанувальників Франкіани та небайдужих причаститися із Франкової криниці. Книжкова виставка дасть змогу якнайкраще збагнути велич постаті Івана Франка, його талант, титанічну працездатність та бажання змінити на краще цей світ.

Безмежні світи Івана Франка

   «Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій він би не був великий…»

П. Загребельний.

   «…Франко – наш найкращий провідник, наш учитель, ясне сонце на українському небі…» 

В. Стефаник.

  Нехай про велич та безмежні світи Івана франка знов й знов говоритиме увесь світ!   Говорімо, читаймо, вивчаймо творчість величної постаті України – Івана Яковича Франка !  

 Вислови відомих людей про І.Я. Франка

Іван Якович  Франко...

   Його називають Генієм української нації. Він — розум і серце українського народу. Вогонь в одежі Слова. Невтомний Каменяр. Титан праці. Вічний революціонер. Гігант людської думки. Український Мойсей. Співець свободи. Безсмертний син безсмертного народу. Вічно живий. Наша гордість і слава.

Крилаті  вислови, якими наш український народ висловив щире захоплення своїм великим сином і цим увіковічив його в віках…

• П.Тичина: «…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…»

 •  Д.Павличко: «…Титанічна діяльність Франка відбила національні воління розірваної між імперіями Романових і Габсбургів української землі… Шевченко народив, а Франко виховував українську націю…»

 • Д.Павличко: «Він — геніальний поет. Саме як поета ми бачимо його поряд з найвидатнішими світовими майстрами, а в рідній літературі він чи не єдиний має право займати місце на недосяжній височині Шевченка»

 •  М.Коцюбинський: «…Невеликий, хоч сильний мужчина. Велике чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях бороди щось енергійне, уперте … А заговорить — і вже здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою!..» .

 •  М.Коцюбинський: «…Тепер ще яскравіше зарисувалася могутня постать Франка і всі його заслуги, ще дорожчим став нам той чоловік… Адже Франків у нас не густо»

 • М.Рильський: Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…»

•  Син Тарас: «Франко був дуже точною, старанною людиною. Коли вже щось обіцяв, то виконував сумлінно і вчасно. Працював він багато і плідно, не любив витрачати час на пусті балачки. Якщо брався за якусь роботу, то поринав у неї з головою. У вільний же час був ласкавим порадником, привітним господарем».

• Син Тарас: «Дуже помітна прикмета вдачі мого батька була швидкість. Він швидко вирішував будь-яку справу, швидко писав. Ця швидкість поєднувалась у нього з високою якістю, бо до слова він ставився надзвичайно вимогливо».

•  І. Лизанівський, секретар І. Франка: «Такі люди рідко родяться. Так багато страждання могли винести тільки інтелігенти. І яка гірка б не була історія їх життя, але з любов’ю треба зібрати всі і найдрібніші факти їхнього життя, праці, страждань. Бо йдемо… з печаттю їхнього духу…»

 • О.Гончар: «…Після Шевченка не було в нас такої постаті. Отже не буде в нас перебільшення сказати, що Шевченко і Франко — це насправді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори світові. Франко стоїть серед тих великих порадників, мислителів-гуманістів, до яких людство завжди буде звертатись…»

•  П.Загребельний: «…Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій він би не був великий…»

 • В.Стефаник: «…Франко — наш найкращий провідник, наш учитель, ясне сонце на українському небі…»