Веселиться дітвора, Новий рік прийшов - ура!

  Новий рік – таємниче загадкове свято. Під час зимових канікул юні користувачі поринуть у новорічну казку, бібліотекарям приємно дарувати магію зимових свят і гарні емоції. Різдвяно-новорічні передзвони лунали в бібліотеці. Була організована книжкова виставка: «В новім щасті, в новій силі – з Новим роком, браття милі».

  Весело і цікаво проходять зимові свята. Напевно, чи не найбільше ми любимо зиму за унікальну поезію її неповторних свят,  за ту казкову стихію, у якій перебуваєш від Введення до Водохреща, це: неймовірні ворожіння, небесні гостинці, родинні затишки, празникові передзвони, обрядові страви, веселі вертепи, колядки, щедрівки, а ще на майстер-класі виготовлялися сніжинки-балеринки.

  Користувачі  в бібліотеці прикрашали ялинку вітань і побажань:

«Хай рік Новий

Різдво Христове,

Вам подарують

Дні казкові»

 

  За календарем першим святом, яке відзначається, є день Нового року. У наш час його святкують у ніч із 31 грудня на 1 січня кожного року. Але так було не завжди.
  Колись дуже давно у слов'ян рік починався навесні, бо саме закінчення зими та відродження природи сприймалось як початок нового року. Після прийняття християнства початком року стали вважати 1 вересня. А з 1700 року цар Петро І своїм указом звелів зустрічати Новий рік посеред зими — в ніч з 31 грудня на 1 січня. Ми досі слухняно і з радістю виконуємо цей указ. Напередодні Нового року не можна сваритися, треба бути веселими і доброзичливими, в будинках має бути порядок, а у господарів гарний настрій. Адже кажуть: «Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш». Про все це користувачі дізналися з літературної гри: «Магія зимових свят».

Дід Мороз до нас іде,
Пісню весело веде.
В нього торба чарівна,
З подарунками вона.

Лине голосно «ура!» —
Веселиться дітвора.
Дід Мороз — Червоний ніс
Радість кожному приніс.

  Образ Діда Мороза у звичному для нас вигляді існує не так уже й давно. Морозко з давніх слов'янських казок був не такий добрий, ним навіть лякали неслухняних дітей.

  У різних народів існують свої назви Діда Мороза. Наприклад, у американців — Санта Клаус, у французів — Пер Ноель, в італійців — Баббо-Натале, в інших країнах — Вайнахтсман, Ла Бефана, Кристкиндлі.  Вчені стверджують, що про Діда Мороза згадують ще в ХІІІ столітті.

  Звичай приносити до хати на свято ялинку існував ще в давніх германців. Найперша згадка про саму новорічну ялинку з'явилася 1600 року. Йшлося про новорічне свято у французькій провінції Ельзас.

  Найпершими прикрасами на ялинці були паперові троянди. Пізніше — позолочені та посріблені картоплинки (велика рідкість у Європі). Із 1815 року ялинку вперше освітлюють свічками, а з 1850 року прикрашають скляними іграшками.

  Італійські діти в новорічне свято з нетерпінням чекають фею Бефану. Вона прилітає вночі на чарівній мітлі, відчиняє двері маленьким золотим ключиком і входить у кімнату, де в ліжках спочивають діти. Фея Бефана наповнює подарунками дитячі панчохи, які для цього залишаються біля каміна. Тому, хто погано навчався або був неслухняним, фея Бефана залишає крихту золи або вугілля. Баббо Натале — італійський Дід Мороз. В Італії вважають, що Новий рік треба починати, звільнившись від усього старого, недоброго. Тому в новорічну ніч прийнято викидати з вікон старі речі, що символізує позбавлення всього негарного, що було в минулому році. 

  Французький Дід Мороз — Пер Ноель — залишає подарунки в дитячих черевичках. До чеських і словацьких дітей приходить Мікулаш — веселий чоловік, зодягнений у мохнатий кожух та високий капелюх. За плечима він носить величезний короб, з якого дістає подарунки. 

  У Швеції діти чекають Королеву Світла — Лючію. Вона зодягнена в білу сукню, на голівці — корона із запаленими свічками. Лючія приносить подарунки дітям та свійським тваринам. Діти отримують іграшки, кішка — вершки, собака — цукрову кісточку, ослик — моркву. 

  Санта Клаус — англійський та американський Дід Мороз. У новорічні дні в театрах для дітей демонструються вистави на сюжети старовинних англійських казок. На вулицях починається святковий карнавал, в якому беруть участь казкові персонажі: Хобі, Хоре, Шалтай-Болтай, Панч та інші. Саме в Англії виник звичай обмінюватись святковими новорічними листівками. Перша така листівка була виготовлена та надрукована в Лондоні у 1843 році. 

  У Німеччині Санта Клауса привозить ослик. Перед сном діти залишають на столі тарілку для подарунків, а в черевички кладуть сіно — гостинець для ослика. 

  У Румунії запікають у новорічний пиріг різні кумедні дрібниці — перчинки, монетки, намистинки, каблучки тощо. Той, хто знайде такий сюрприз, може розраховувати на щастя в новому році. 

  У новорічну ніч японські діти ховають під подушку картинку із зображенням вітрильника, на якому пливуть сім казкових чарівників — сім захисників щастя. Японські діти зустрічають Новий рік у новому одязі. Вони впевнені, що це приносить здоров'я в новому році. Японського Діда Мороза називають Сьогацу-сан — Пан Новий рік. У японських домівках стоїть новорічне дерево — мотибана. У дні свят хлопчики запускають традиційного повітряного змія, улюблена розвага дівчаток — гра у волан.

  Не зважаючи на те, що «Діда Мороза» в різних країнах називають по різному, всі вони приносять радість та подарунки дітям. Про все це діти дізналися провівши інтернет-подорож: «Дід Мороз у різних країнах світу».