Налаштовуючи струни дитячих душ на прекрасне

    

    Умілі руки в народі часто називають золотими. Однак справжнє мистецтво – це не лише руки, це, насамперед, душа, без якої майстерність мертва. Великими митцями є ті люди, душа котрих завжди прагне у височінь піднебесся, живиться соками глибокого народного коріння. А ще важче все, що знаєш, вмієш передати юному поколінню. Дитяча душа, немов музичний інструмент витонченої роботи, потребує турботи справжнього майстра, який зможе налаштувати її струни на звучання в унісон із почуттям любові, милосердя, оптимізму, відповідальності та патріотизму. Нелегка місія майстра Наталії Григорівни Калюжної, яка прищеплює любов дітям до прекрасного на своїх уроках. Творчі роботи юних майстрів експонуються на виставках. Вони вражають високим рівнем досконалості. Її вихованки брали участь у різних районних та обласних конкурсах та фестивалях «Первоцвіт», «Розмай дитячих мрій», в обласному конкурсі творчих робіт «Дитинство – це гомін усюди» у номінації «Руками створена краса» дипломом II ступеня та цінним подарунком нагороджено вихованку Наталії Григорівни - ученицю спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Вікторію Ворон, та також ученицю Варварівської ЗОШ I-III ступенів Калітіну Євгенію у цьому ж конкурсі у номінації: «Кращий виріб декоративно-прикладного мистецтва «Руками створена краса»».

 

      Наталія Григорівна Калюжна – справжня майстриня, має по істину «золоті руки». За покликанням серця обрала професію вчителя трудового навчання (закінчивши Полтавський педагогічний університет ім. Короленка). Тому з 1993 року є користувачем нашої бібліотеки. Вона успішно навчає дівчат крою та шиття.

 

    Які треба мати руки і очі, щоб відчувати і відтворювати найніжніші відтінки, найскладніші узори! Дивишся і відступає буденність, життя стає яскравішим.

Усім людям Бог дає дари:

Одному – ясний і сильний ум,

Що не знаходить у світі пари;

Другому – рій крилатих дум,

Що мов орли летять за хмари

Ну а вам руки золоті:

Що очі бачать,  руки вміють.

     З-під ваших рук розквітають то різнобарвні квіти, то мережеві серветки, то пошита сукня, а ще сучасно оздоблені подушки. Яскраві квіти на серветках, скатертинах, стверджують радість, щастя і  любов.

  А ще надихають її ті, хто поруч з нею завжди. Чоловік Валерій  Вікторович – вчитель трудового навчання в спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті, по-батьківській дорозі пішов і син Владислав. Закінчує Полтавський педагогічний університет ім. Короленка.

     Що може бути затишніше за дім та відчуття плеча близьких тобі людей? Сім’я! Наповнена своїми цінностями і принципами. Сім’я - найважливіша складова щасливого життя. А ще твої учні. Так хочеться, щоб вони перевершили свого вчителя своїми рукотворними шедеврами. А на творчих виставках Наталія Григорівна любується роботами своїх учениць і знає, що дійсно налаштувала вона струни дитячих душ на прекрасне.