Мово рідна, слово
рідне..!
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.
Л. Забашта
21 лютого - свято унікальне. Винятковість
його в тому, що воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких
об’єднала спільна історична доля в єдиний - народ. Це свято - День рідної мови.
У Святому Письмі сказано: "Спочатку було Слово". Для кожної людини
воно завжди спочатку. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі,
тієї, на якій він народився й живе. Немає в жодній мові й нерідних слів.
Батьківська хата, материнська мова рідна земля - словосполучення, що несуть у
собі величезний почуттєвий заряд.
Мова - одне з багатьох див, створених
людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Тож нехай наші почуття на
сьогоднішньому святі стануть не тільки емоційними, а і яскраво колоритними й
незабутніми.
До Міжнародного дня
рідної мови в бібліотеці відкрита книжкова виставка: «Мово рідна, слово рідне!»
«Мова – душа кожної національності, її
святощі, її найцінніший скарб. У мові наша стара культура, ознака нашого
національного визнання…» Іван Огієнко.
Рідна мова
Мово моя
українська ,
Мова
Шевченка й Франка.
Линеш ти
гордо і дзвінко,
Наче
гірська та ріка.
Ти
подолала пороги,
Ти
підточила граніт.
Вела народ
до свободи -
Знав щоб
Вкраїну весь світ.
Біля
колиски матуся
Пісню
дитині співа.
Линуть із
вуст материнських
Ніжні та
рідні слова
Будять вони в нашім серці
Пам'ять про подвиг батьків
Тих, не боялись що смерті
Буйних вітрів козаків
Линеш ти гордо і дзвінко
Наче
гірська та ріка.
Мово моя
українська,
Мово
Шевченка й Франка.
В рамках відзначення Міжнародного дня рідної мови в нашій книгозбірні була проведена гра-подорож: «Дзвенить
струмочком рідна мова». З великим задоволенням юні користувачі брали участь у
конкурсах.
Рідна мова. Вона така неповторна,
мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе гомін дібров і луків, полів і лісів,
духмяний, п’янкий запах рідної землі. Мова – це характер народу, його пам'ять,
історія і духовна могутність.
Мова - це
показник культури людини. Недаремно кажуть: "Заговори, щоб я тебе
побачив". Адже ми хочемо, щоб нас
поважали, а для цього, як писав Борис Грінченко, насамперед треба бути
українцями "думкою, мовою, ділом..."
Немає коментарів:
Дописати коментар