Корифей українського слова
(до 325-річчя з дня народження)
Григорій Федорович Квітка народився 29
листопада 1778 року в селі Основа під Харковом ( звідси літературний псевдонім
– Основ’яненко).
Визначна особистість 19 сторіччя. Він
служив комісаром у народному ополченні, був директором Харківського театру, повітовим
предводителем дворянства, совісним суддею, головою Харківської палати карного
суду. Квітка-Основ’яненко брав участь у всіх
важливих освітньо-культурних починаннях.
Літературні заслуги письменника
визначаються насамперед тим, що він був
основоположником художньої прози в українській літературі.
Бажаючи показати кращі риси українського
народу й продемонструвати високу естетичність, спроможність української
літературної мови на народній основі, Квітка-Основ’яненко створює яскраву
картину життя, побуту, взаємен душевно багатих простих людей.
Джерелами для написання стала дійсність
українського села та народна творчість: українські балади, пісні. Тому такі
твори, які викладені в перегляді літератури: «Творець нетлінних цінностей»
назавжди полюбилися.
Літературна
подорож: «Квітка-Основ’яненко: діалог через тисячоліття» по його життєвому
шляху і творчості зацікавила юних користувачів бібліотеки. «Маруся», «Сердешна
Оксана», «Козир-дівка», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці» - найбільш знайомі твори письменника.
Письменнику
пощастило стати зачинателем нової прози, тому його називають «…батьком
української прози».
Немає коментарів:
Дописати коментар