Жити і пам'ятати
(до Міжнародного дня музеїв)
Пам'ятайте, настане час, багато різних установ ліквідується, а музей ніколи. Музеї існуватимуть вічно, бо вони показуватимуть майбутнім поколінням, чим людство у своїй творчості було й чим стало.
Д. Яворницький
Минуло більше 50 років, як історії нашого мальовничого села по крихітках збирають на стенди, полиці у народному історичному музеї. Очолює його ветеран педагогічної праці Віра Олексіївна Бегмат, яка має неспокійну вдачу і є хранителькою минувщини - справжньою Варварівською берегинею. Тут відчуваєш себе, ніби у храмі, де просвітлюється серце і очищується душа.
Музей об'єднує усіх жителів у прагненні глибше зануритися в його історію, ширше дізнатися про тих, хто відіграв важливу роль у розвитку Варварівки.
Якби світлини, вишиванки, різні предмети необхідні в побуті могли говорити, то вони б розповіли нам ще багато цікавого про своїх творців і господарів.
Проте, ці німі свідки минулих часів стають найпромовистішим посланням до нащадків, коли потрапляють до музею - храму історії та людської пам'яті. Тут кожен, з багатьма поколіннями жителів села, може пройти крізь перемоги і втрати далекого минулого, відчути всі турботи і радощі сьогодення. Велике виховне значення для молодого покоління мають екскурсії, години пам'яті, зустрічі, бесіди. Для проведення свята села - це найцінніші матеріали. музей працює спільно з іншими закладами культури і освіти.
Отже, музей - це нетлінні мости з минулого в майбутнє, це не просто місце, де зберігається пам'ять людства, документується історія, а й де ще існує освіта.
Немає коментарів:
Дописати коментар