Блог Варварівської сільської бібліотеки Карлівської ЦБС

Чорнобиль: вічний спомин і людський біль

    Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні ці слова гірким болем відлунюються в наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово, тихо руйнуються хати. Разом із ними зникають неповторні цінності поліської давнини.

    Про це жахливо, важко згадувати, не те, щоб писати. Жах проймає душу при згадці про загиблих людей. Ще багато століть трагедія буде нагадувати про себе.

    Правда про Чорнобиль необхідна як ковток свіжого повітря нашим дітям.  Якщо прийдешнє покоління не знатиме нічого про Чорнобиль, то їм ніколи не зрозуміти цей людський біль.

    З літературною композицією "Чорнобиль: вічний спомин і людський біль" виступили учні 7 класу Варварівської ЗОШ. У виконанні тріо Ясківець Юлії, Холод Каріни і Мотієнко Світлани прозвучала пісня "На Чорнобиль журавлі летіли". З цікавістю слухали школярі розповідь Надтоки П.П., який безпосередньо приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Лунали спогади та вірші, які нікого не залишили байдужими.

   Багато запитань було до депутата ВРУ другого скликання Капустян В.Н., який працював у комітеті з атомної енергетики і неодноразово був на ЧАЕС. Для присутніх було організовано віртуальну книжкову виставку "Чорнобиль - біль душі людської". 

  Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки аварії, її дзвони, які лунатимуть за тими, кого вже немає. Захід закінчився хвилиною мовчання. Гостям діти вручили квіти.

 

Односельці-ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС

Кукура Микола Павлович

 

Водій, перевозив людей у зону Чорнобильської АЕС

Білорусія, Гомельська обл.

Брагінський р-н.

Перебував з 25.06.1986 по 29.07.1986 р.

Народився 7 вересня 1965 року в селі Варварівка Карлівського району, Полтавської області в сім’ї колгоспників.

З 1972 по 1982 роки навчався у Варварівській середній школі. Після закінчення школи працював трактористом у колгоспі «Дружба». З 1 жовтня

1982 року по 25 січня 1983 року навчався у школі ДОСААФ міста Карлівка, отримав посвідчення  водія. З лютого 1983 року був призваний на строкову службу до лав Радянської армії. Службу проходи в Середньоазіатському прикордонному окрузі в 68 Тахта-Базоретому прикордонному загоні. 4 січня 1986року -  демобілізувався.

З 16 березня 1986 року став працювати водієм у цукросовхозі «Халтурино».

      25 червня 1986 року  призвали  військовим комісаріатом. Військова частина 61511, Лубенська, Чапаєвська дивізія для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де знаходився по 28 липня 1986року.  Мешкав у Гомельській області, Брогіщий район, село Совіщи, де була розташована військова частина 61511. Працював водієм у тридцяти кілометровій зоні. Перевозив військовослужбовців у місто Прип’ять та ліквідаторів, які ставили загорожу тридцяти кілометрової зони.

    Після повернення працював водієм в цукросовхозі  «Халтурино» до 1993 року.

     3 вересня 1993 року перейшов працювати в колгосп «Дружба» бригадиром тракторної бригади №3.

Після розпаду колгоспу в 2002 році став працювати водієм в ПСП «Орач», де й працює в даний час. Він – інвалід ІІІ групи.

     

Надтонка Петро Петрович

 

04.04.1958 року народження

Дезинфікація Полісся і 12 виїздів на станцію ЧАЕС, робітник

Перебував з 27.07.1986 по 01.09.1986 р.

Новіков Петро Григорович 

12.04.1956 року народження

Їздив на об’єкти  Чорнобильської АЕС, заміряв дози радіації

Перебував у зоні Чорнобильської АЕС

З 27.07 1986 по 01.09.1986 р.

Якшин Олексій Михайлович

    Народився 27.02.1957 року с. Піщане, Івнянський район, Білгородська область. Закінчив 8 класів Піщанської восьмирічки. Вчився у технікумі механізації сільського господарства  м. Краснограду, Харківської області.

     Після закінчення  технікуму служив в авіаційних військах, де був командиром відділення у званні сержанта. У 1976 році приїхав у Варварівку і працював головним електриком колгоспу «Дружба». Працював комбайнером, шофером і акумуляторщиком.

         У 1986 році 8 серпня забрали на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС, де пробув до 15 листопада 1986 році.

    На ліквідації був старшиною роти, будували намети, плаци, палатки для солдат.

  Ляпота Леонід Анатолійович

24.01.1965 року народження

Ліквідатор, проводив ремонтні роботи, робітник

Київська обл., Іванівський р-н с. Оране

Перебував на ліквідації наслідків аварії з 04.06 1986 по 16.07.1986

                                                                                                       

 Зінченко Микола Васильович

Ремонт засобів хімічного захисту, дозиметричних приборів

Перебував з 25.06.1986  по 26.09.1986 р.

      Народився  8 червня 1964 року в селі Чистопілля, АР Крим. З 1971 до 1981 року навчався у Варварівській середній школі. З 1982 по 1984 рік служив у лавах Радянській армії. У 1985 році  здобув професію токаря. Працював токарем у колгоспі «Дружба» до 1998 року. З 25 червня по 26 вересня 1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  у складі військової частини 22457. Одружений має двох доньок.

 Громов Микола Васильович

1939 року народження

Підполковник військово-повітряних сил, ракетні війська.

Служив в Омську, Первомайську, ЧАЕС, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС

Боровик Федір Ілліч

Член-кореспондент УАА 

Народився в 1937 р. у  м. Краснограді, Харківської обл., Україна.

Закінчив Варварівську середню школу в 1954 році.

Навчався у Київському державному художньому інституті,  який закінчив у 1960р.

   Архітектор, містобудівник, головний архітектор проекту ВАТ ДБК-3 холдінгової компанії "Київміськбуд".

Основні праці:

Республіканський Будинок кіно, Київ, 1968-1974. Республі­канський Будинок споживчої кооперації, Ташкент, 1969-1977. 12-16-поверхові великопанельні житлові будинки серії 161 (КТ 12-16), Київ, з 1976 р. по цей час.

Забудова житлового району "Театральний узвіз", Ростов­на-Дону, 1976-1986.

12-16-поверхові великопанельні житлові будинки серії 140 (ОГ 12-16), Одеса,

з 1980 р. по цей час. Генеральний план забудови експериментального житлового району "Теремки-І", Київ, 1980-1990.

Генеральний план, проект забудови та будівництво м. Славутич, Київська обл., 1986-1998.

Премії, нагороди, почесні звання:

Заслужений будівельник Узбекистану, 1978. Заслужений архітектор України, 1987.

Державна премія Росії в галузі архітектури, 1991. Державна премія України в галузі архітектури, 1997. Почесний громадянин м. Славутича, 1997.

 Манжос Василь Іванович

1964 року народження.

На даний момент  проживає в селі Тарасівці.

Працює водієм в СТОВ «Світоч», в селі Володимирівці.

Закінчив Варварівську ЗОШ. Проживав в селі Варварівці, на вул. Леніна.

У Чорнобилі був ліквідатором  з 25 червня 1986 року, де перебував близько 3-4 місяці.