середу, 5 грудня 2018 р.

Палітра ювілейних свят

  29 листопада виповнилося 240 років від дня народження відомого українського письменника і драматурга, класика української літератури Григорія Федоровича Квітки (псевдонім - Квітка-Основ'яненко), автора перших серйозних художніх творів, написаних літературною українською мовою. Спадщина письменника, якого називали «батьком української прози», включає близько 80 прозових і драматичних творів. Його кращі твори одними з перших представили українську літературу європейським читачам
  Разом з нашими користувачами подорожували цікавими фактами з життя прославленого письменника та найулюбленіші користувачами його твори, такі як «Маруся», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці» та інші у літературній подорожі: «Квітка-Основ’яненко: діалог через тисячоліття».


«Пишу те, що бачив і що знаю,
А чого не знаю, за те не берусь»
  Іван Нечуй – Левицький – письменник універсальний, неповторний у художньому відтворенні розмаїття українського суспільства. Його повісті давно зайняли гідне місце на полиці української класики. Злободенність тематики, художня довершеність, краса і поетичність українського слова залишились у творах на віка. Творчий доробок Нечуя-Левицького – взірець високої майстерності, новий крок у розвитку критичного реалізму, нових жанрів великої прози, у збагаченні мови художніх творів. Він назавжди залишився з народом, а його кращі твори поповнили золотий фонд класичної спадщини української й світової літератури.
   До 180 - річчя від дня народження І.С.Нечуя-Левицького підготовлено літературний вернісаж: «Багата палітра прози». Експозиція містить такі відомі твори автора, як: «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Запорожці», гумористичні оповідання та ін.



«До тебе мій народе лину…»
  В бібліотеці була організована літературна хроніка: «Злила свою душу з душою народу» присвячена 155-річчю з дня народження Ольги Кобилянської. Ольга Кобилянська - це письменниця глибоких душевних переживань, напруженої думки, ліричних настроїв. Вона виступила як прозаїк-новатор. Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. Кобилянська протягом майже півстоліття створила десятки оповідань, нарисів, новел, повістей, критичних і публіцистичних статей, перекладів, лишила значне за обсягом   листування.


   В бібліотеці до 155-річчя з дня народження Бориса Грінченка були проведені літературні читання: «Вартовий рідного слова».


З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня...
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто — не знаю я..
  Цікаво і змістовно був проведений літературний репортаж: «Пісні безсмертні, як і ім’я їх творця» до 140-річчя від дня народження Олександра Олеся.


   22 грудня 1833 р. в маєтку Катерининському Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї народилася Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська). Мати Марії Вілінської походила з княжого роду Радзивілів, бабця матері – польського-литовського роду; батько мав білоруське коріння. Хоч повсякденною мовою у Вілінських була французька, батько знав і гарно співав українські пісні. Після ранньої смерті татка і одруження матері з картярем-гультіпакою вітчимом, Маня стала "бідною родичкою" у тітки.
   Ніщо, мабуть, так не допомагає пізнати людину, як спогади про неї. Тарас Шевченко охрестив М. Вілінську «кротким пророком и обличителем жестових людей несытых», своєю «дочкою», а вона його «батьком». Пантелеймон Куліш називав Марію «мовчазним божеством». Про її літературну творчість: «Автор трудился как этнограф, но в этнографии оказался поэтом»; це було кадіння «з десяти кадильників». Про все це користувачі бібліотеки дізналися з літературної хроніки: «З народного джерела».


Немає коментарів:

Дописати коментар