Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Зветься величаво – Україною,
Земле зачарована моя.
Нині свято нашого народу,
Свято України, її роду!
Ще пройти нам слід багато.
Свято майбуття, надії свято.
Щиро вітаємо Вас з 27-ою річницею Незалежності
України! Бажаємо, щоб стелилася наша доля рушниками, щоб колосилися поля
житами, щоб небо було синє-синє, а головне мирне.
Україно! Мій духмяний дивосвіт
Голубить над чистим золотом колосся,
Через терни йшли до волі стільки літ,
І настав той світлий день, коли збулося
Все, що мріялось нами,
Сповнилось, настало,
«Ще не вмерла Україна
Гордо прозвучало!».
У глибину століть сягає історія нашого народу.
Україна має багате і славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ, відчинила
двері Києво-Могилянській академії, виколисала велетнів сили і духу – Григорія
Сковороду, Івана Сірка, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Ліну
Костенко, Михайла Грушевського і багато-багато мужніх синів та доньок, що дбали
про свою державу. І сьогодні цей список можна доповнити іменами сучасників,
котрі примножують славу України, захищають її землю від агресора. Безмежний
уклін славним воїнам, героям Небесної сотні у цей урочистий день.
З нагоди святкування Дня Незалежності України
та з метою національно-патріотичного виховання дітей в нашій бібліотеці була організована
книжково-ілюстрована виставка: «Яблунева, солов’їна в моїм серці Україна!»,
біля якої була проведена літературно-поетична композиція: «З Україною в серці».
Юні користувачі книгозбірні із зацікавленістю ознайомилися з літературою, представленою
на книжковій виставці, читали вірші про Україну.
З розповіді бібліотекаря маленькі українці
більше дізналися про свою країну,про її чарівну мову,культуру,власні традиції
та неповторні державні символи.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Яка є вона довга: в століття, у цілі віки
Година негоди, що люд український гнітила.
Із сивої пам’яті сміло ідуть козаки,
А шаблі, мов блискавка,
Сині жупани, мов крила.
Дійсно, ми – народ, що вийшов із народу
Клянемось в благословенну мить –
Всі свої тисячолітні болі
В славу України перелить.
Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали…
Тож станемо, браття, в цю святкову мить,
Рівняймося на прапор вільної держави!
Слухайте, слухайте, люди!
Хтось зворушив там тривогу –
То Україна, кров’ю облита,
То Україна, слізьми полита
Йде на всесвітню дорогу!
І 24 серпня, в день річниці Незалежної
України, саме ми всі маємо єдиною родиною сприяти тому, щоб наша матінка-земля
йшла цією дорогою світле, щасливе
майбуття, цвіла калиново, заквітчувалася нашою з вами любов’ю.
Пригортає нас, об’єднуючи, до свого
великого серця Мати –Україна. Тож єднаймося, браття-українці, бо в нашій
єдності-основа нації і держави.
Святковий день -24 серпня,
Так хочеться усмішок і пісень.
Наша Україна незалежна.
Запам’ятайте цей чудовий день.
Здійснилась давня, заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає душі у височінь.
Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи,
Щоб слалу України відродить,
Щоб дружно жити в радості і згоді,
Ми неньки-України сестри і брати!
Це моя Україна!
Квітне в полі калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться пісні луна…
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, у мене навіки одна!
Немає коментарів:
Дописати коментар