Стежками Малишкових пісень

Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,

Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.

Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,

Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла.

  Андрія Малишка називають «солов’їним серцем України» за його невмирущі пісні, що живуть у народі й сьогодні. В українську літературу А. Малишко увійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші вже давно сприймаються як народні, що силі його немає краю, як не може бути кінця його мові, його пісням, його творчості».

  Не диво, що багато Малишкових пісень стали воістину народними в найповнішому розумінні цього слова. І насамперед це — «Пісня про рушник», яку народ усе-таки називає по-своєму, любовно «Рідна мати моя...» Це — гідний пам'ятник Матері вкраїнській, який вдячний син звів на віки вічні. Ця пісня глибоко національна, її не можна адекватно перекласти іншою мовою, бо образність її тримається на вишиваному українському рушникові, з яким у нас пов'язано все — від народження до останнього шляху.

  В бібліотеці пройшла літературна хвилинка: «Стежками Малишкових пісень», де юні користувачі бібліотеки дізналися про творчість українського письменника. Пісню покотив, -

Сам знайшов мотив, як вітер.

Книгу не верстав, -

Сам навіки став між літер.

                            А. Малишко

  Андрій Малишко — поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим

Його лірика уся позначена тією нескоримою та незмінною упродовж років любов'ю до природи, до життя, до людей і гострим, емоційним сприйняттям дійсності, яке у поєднанні із талантом, володінням художнім словом і робить людину справжнім поетом, митцем.

  Якщо якимось одним словом характеризувати поезії Андрія Малишка, можна сказати, що його твори "живі", сповнені справжнього людського болю та радості, щирості та глибини почуття. Надзвичайно мелодійні, вірші Андрія Малишка ніби вилилися з душі поета і апелюють не до розуму читача, а так само до його душі, отак і складається у мистецтві слова діалог людських душ...

  Спів Андрія Малишка колись брав за серце його друзів: поетів, композиторів. Його вірші-пісні тривожать душу багатьох людей, тому його пісенна творчість буде жити доти, поки живе Україна й український народ.