27 серпня світ відзначає 160-річний ювілей видатного
українця Івана Франка.
В бібліотеці була проведена літературно-поетична година: «На далеку дорогу життя Франкове візьмемо слово». Масовий захід відбувся біля книжкової виставки: «Велич Франкового слова». На виставці представлено матеріали про життя та творчість Великого Каменяра.
Про всебічно обдарованого, енциклопедично освідченого, надзвичайно працьовитого письменника розповіла бібліотекар Т.Вус. Нерідко Івана Франка називають титаном праці. Євген Маланюк свого часу писав: «Свідомо чи несвідомо, з власного пересвідчення чи ж чужого голосу, але кожен, почувши ім'я Франка, здіймає шапку незалежно від свого місця народження. Тут діє інстинкт величі».
І справді, Іван Франко проявив себе у багатьох сферах. Був найвідомішим поетом свого часу, прозаїком, драматургом, критиком й істориком літератури, перекладачем, видавцем. А ще – політологом. Соціологом, економістом, над чиїми працями дискутували у Відні, Варшаві, Парижі, Берліні.
Попри те, що титанічна праця і талант не принесли йому статків і визнання за життя, він як людина принципів, совість нації, Франко завжди писав, говорив, робив так, як думав. І не лякало його ні ще одне ув’язнення, ні можливість потрапити в опалу й позбутися заробітку на хліб насущний. От тільки шкода, що не завжди до його думок дослуховувалися як сучасники, так і нащадки. Адже Франкові уроки допомогли б нам уникнути багатьох помилок…
Великим Каменярем називають нащадки Івана Франка, письменника, що своїм полум’яним словом ламав скелю неправди і гніту в ім’я правди і свободи.
В бібліотеці була проведена літературно-поетична година: «На далеку дорогу життя Франкове візьмемо слово». Масовий захід відбувся біля книжкової виставки: «Велич Франкового слова». На виставці представлено матеріали про життя та творчість Великого Каменяра.
Про всебічно обдарованого, енциклопедично освідченого, надзвичайно працьовитого письменника розповіла бібліотекар Т.Вус. Нерідко Івана Франка називають титаном праці. Євген Маланюк свого часу писав: «Свідомо чи несвідомо, з власного пересвідчення чи ж чужого голосу, але кожен, почувши ім'я Франка, здіймає шапку незалежно від свого місця народження. Тут діє інстинкт величі».
І справді, Іван Франко проявив себе у багатьох сферах. Був найвідомішим поетом свого часу, прозаїком, драматургом, критиком й істориком літератури, перекладачем, видавцем. А ще – політологом. Соціологом, економістом, над чиїми працями дискутували у Відні, Варшаві, Парижі, Берліні.
Попри те, що титанічна праця і талант не принесли йому статків і визнання за життя, він як людина принципів, совість нації, Франко завжди писав, говорив, робив так, як думав. І не лякало його ні ще одне ув’язнення, ні можливість потрапити в опалу й позбутися заробітку на хліб насущний. От тільки шкода, що не завжди до його думок дослуховувалися як сучасники, так і нащадки. Адже Франкові уроки допомогли б нам уникнути багатьох помилок…
Великим Каменярем називають нащадки Івана Франка, письменника, що своїм полум’яним словом ламав скелю неправди і гніту в ім’я правди і свободи.
Єднаймося, братаймося
В товариство чесне.
Хай братерством, щирими трудами
Вкраїна воскресне!
В товариство чесне.
Хай братерством, щирими трудами
Вкраїна воскресне!
Іван Франко, немовби піднімаючись сходами з віків у сьогодення, рухається
назустріч людям і зі своїм вдумливим поглядом звертається до перехожих: «Нам
пора для України жить!», закликає працювати на Україну, як робив це він усе
своє життя.
Народна шана – не вельможна милість:
Життя стає до вічності містком.
Поете, спіть, Ви дуже натомились.
Це так непросто – Ви ж були Франком!
Немає коментарів:
Дописати коментар