Поезія – це дотик до душі

Поезія полонить наші душі …

   Поезія – ти сила чарівна, що музикою серце надихає…

   З нагоди Всесвітнього Дня поезії у нашій  бібліотеці відбулася година поезії «Поезія – це дотик до душі». Також на користувачів чекала книжкова виставка поетичних творів української та світової класики, сучасних українських поетів Полтавщини. Особливе місце на виставці зайняла поезія видатної української поетеси, геніальної особистості, яку з гордістю в народі називають «Живим класиком української літератури» - Ліни Костенко. Символічним є те, що епіграфом до виставки є саме слова Ліни Василівни Костенко «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

  Бібліотекар повідомила присутнім, як й коли виникло свято, пригадала, що Всесвітній День поезії був ухвалений делегатами XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1999 році та відзначається щороку 21 березня. Вперше в світі свято відзначалося 21 березня 2000 року, а в Україні свято бере початок з 2004 року…

  Весна – це завжди поезія, поезія ніжної, романтичної душі… Відомий класик світової літератури Вільям Шекспір писав: «Нехай комусь від щедрої планети високі титули, гучна хвала. Таких дарів не дістають поети, мені зоря любов твою дала».

  Учитель української мови і літератури школи –інтернату Світлана Вівчаренко наголосила: «Поезії - це сенс життя, покликання. Багато хто вважає поезію грою, це певною мірою так, але водночас вона має вищий божественний смисл, коли мова керує поетом, коли поет віддається мовній стихії, занурюється в глибинні пласти і намагається донести до читача свої відчуття як передавач почуттів, емоцій. Без образної системи поезія неможлива. Чим вона автентичніша, тим поет цінніший у світовій системі».

  Поезія - це метафора, образ, своєрідний код, іскра, яка швидко спалахує. Поезія, як і будь-який інший жанр мистецтва, мусить промовляти і надихати. Поезія буває і раціональною і емоційною. У неї немає кордонів і сталих форм, проте хорошу поезію вирізняє одна річ - це мелодика і ритм. Поезія - це почуття, біль, драма, досвід, історія, культура, філософія та естетика, інтуїція та містика... Поезія - це доля…

  Й далі полилася поезія, як ніжна музика – весняна, тиха, лагідна, ніжна, співуча… й  смілива, міцна, сильна, мужня, патріотична, всеперемагаюча …

  Учасники свята читали, слухали, насолоджувалися прекрасною поезією класиків світової літератури, відомих українських поетів, місцевих літераторів, переглянули відео презентацію: «Поезія полонить наші душі».

  На закінчення з вуст бібліотекаря прозвучало, що поезія… таке коротке і змістовне слово. Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Поетичне слово здатне проникати в потаємні куточки людської душі, допомагає спілкуванню, розширює кругозір. Змінюються життя і людський світогляд, але незмінними залишаються найвищі істини. Поезія – чарівна скрипка у чудовому оркестрі літератури. Поезія – це сум, чарівність, музика, дотик до душі, струни якої ще довго будуть бриніти. І чим частіше – тим краще. Я бажаю усім пронести через життя горіння любові до самого життя, до людей, до літератури…