Новорічні свята українців: обряди й традиції від Різдва й до Хрещення

  Новий рік, Святий Вечір, Різдво, Маланка, Водохреще… З усього року, цей новорічно-різдвяний цикл - особливий, але не через кількість свят, а насамперед їхній зміст. За кожною назвою – давня історія, обрядом – винятковий фольклор, символом – етнографічна оригінальність. Про це все відвідувачі  дізналися з народознавчої години: «Новорічні свята українців: обряди  й  традиції від Різдва й до Хрещення»

Не дарма в народі говорять…

«… І прийдуть до тебе три празника в гості!

Що перший же празник – то Різдво Христове,

А другий же празник – святого Василя,

А третій же празник – святе Водохреще…»

  Різдво Христове – родинне свято, яке починається 6 січня  зі Святвечора. Різдво святкують три дні. Празник Василя святого настає в ніч на 14 січня. А третє свято  - святе Водохреще – святкують 19 січня.

  Святий вечір і Різдво – особливі свята, овіяні легендами. Кажуть, що в цей час розкриваються небеса і Господь чує кожну людину.

  Зазвичай Святвечір починають у сутінках, він складається з 12 страв, у пам'ять про 12 апостолів – учнів Христа. На стіл подають все, чим дім багатий, за винятком м’яса, яєць і молочних продуктів. Обов’язково ставлять рибу, страви з грибами – вареники, голубці, на перше – борщ, грибний суп або капусняк, спечений калач і смажені пампушки.

  На відмінну від веселого Різдва,  Святвечір – свято тихе і скромне. Вечеряють при свічках, першою подають кутю. Всі страви готують заздалегідь і гарячим на стіл подають лише борщ, щоб господиня дому могла бути в колі сім’ї.

  На Україні здавна існував звичай водити Маланку ввечері 13 січня. Саме цього дня до бібліотеки завітали  веселі щедрівники.

  Ясні очі, веселий спів та щедрі побажання дають нам надію на те, що 2016 рік принесе українцям мир та злагоду, достаток та здоров’я, добрий врожай та радісні дні у колі рідних та близьких людей.

  Ранком 14 січня посівальники вітали бібліотекаря та користувачів з різдвяними святами.