субота, 10 жовтня 2015 р.

Вишивала я долю руками, серцем і роками

Виставка творчих робіт в бібліотеці Бакай Валентини Сергіївни

Цвітуть на рушнику троянди й виноград.
Розмай калиновий там грає і  дивні птахи щебечуть
На вік зєдналось чорне і червоне,
Мого краю гордість і краса,
Душа народу, малинові дзвони,
Його веселка і його сльоза.


   Погожого дня, у найпрекраснішу пору, коли шелестить падолистом осінь, а у лузі снує мереживо бабине літо, на подвірї господині поломеніють різнобарвні квіти.  Напередодні Дня людей похилого віку, а в Україні це ще й День ветерана,  завітала  до односельчанки Бакай Валентини Сергіївни. Цього дня сонячний осінній день додав їй настрою і так цій жіночці, ветерану праці, личила посмішка. Дитина війни, весь час (до виходу на заслужений відпочинок) працювала у тваринництві - дояркою, а потім оператором машинного доїння, але завжди встигала книгу прочитати чи журнал або газету переглянути. Та сьогодні про хоббі Валентини Сергіївни. Скільки себе пам’ятає, завжди вишивала, в’язала, теплі речі для доньки і сина, потім для онуків. Ніколи не вишивала по схемах і в цьому ви зможете переконатися, відвідавши виставку її творчих робіт в нашій бібліотеці.




Шановна Валентино Сергіївно!
  Від щирого серця бажаємо Вам миру, добра, міцного здоровя, довголіття. Ще довго вишивайте долю руками, серцем і роками. Радуйте тих, хто захоплюється Вашими вишивками.



Немає коментарів:

Дописати коментар