Дорогами
партизанської слави
( 22 вересня – День партизанської слави)
Цей день є державним визнанням неоціненного
внеску народних месників у велику Перемогу над нацистськими загарбниками,
відновлення історичної справедливості щодо визнання масової участі українського
народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.
Перші загони партизанів з’явилися наприкінці 1941 року під
Черніговом і Сумами під керівництвом
Миколи Попруденка та Сидора Ковпака. Ці
загони й поклали початок гуртуванню партизанів у лісах Північної України.
Народну війну в тилу німецько-фашистських військ вели повсюдно: у містах
і селах, на залізничних вузлах і станціях, на річках, у лісових і степових
районах України. Широкі верстви населення брали участь у зриві економічних,
політичних та військових планів і заходів нацистських загарбників. Опір
здійснювався на всій окупованій території і був нищівним для загарбників.
Коли розпочалася війна, то жителі нашого села Холод Іван, Косяк Назар,
Турлов Іван готували базу для партизанської боротьби, їх виказали поліцаї і
вони були розстріляні на околиці міста Карлівки. Також були страчені: Родик Г.,
Шевченко В.Г., катували німці і Шевченко
М.О.
Життя 74 радянських солдат було
врятовано жителями нашого села. У 1943 році
5 варварівців отримало посвідчення партизан: Зінченко В.Я., Сова І.Г., Калюжна В., Кизь
М.В. (Ці дані надала нам директор
Варварівського народного історичного
музею Бегмат В.О).
В бібліотеці біля перегляду літератури: «Дорогами партизанської слави»
учнями 10 класу Варварівської ЗОШ Литовченко Каріною та Манжос Вікторією була
проведена літературна хроніка: «Героїчні
подвиги українських партизанів у пам’яті народу житимуть вічно».
Нехай День партизанської
слави передається з покоління в
покоління і надалі, нехай зберігає в наших серцях такі поняття, як Батьківщина,
честь, обов’язок і пам'ять.
І ватри палали в лісах,
І села палали в пожарі,
А смерті кривавої жах
Був завжди із полум'я в парі.
Виходять із лісу партизани
У наступ на смертельну ніч, -
А полум'я горить, не в'яне,
А полум'я - як вічний клич...
Погашені люті вогні
Вогнями і серця, і зброї.
У пам'ять, легенди, пісні
Приходять безсмертні герої.
Р.Братунь
Немає коментарів:
Дописати коментар