Для козака понад усе: честь, слава і військова справа

Ми славу співаєм

Героям країни,

Воїнам світла —

Захисникам України,

Що мужньо боронять нас

Від супостата,

Ні танком ні градом

Вас не залякати.

Всім тим що життя

Не шкодують віддати —

Низький вам уклін,

І велика подяка!

  14 жовтня - день, який є святковим для сучасних воїнів та суспільства в цілому. Він символізує нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України. Тож складаємо сьогодні щиру молитву Пресвятій Богородиці, щоб покрила своїм омофором український народ та наше військо.

  День захисника України - це свято пам’яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави; свято вшанування козацької доблесті та звитяги; свято вдячності ветеранам Другої світової, які також воювали за свою землю. І, нарешті, це день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять кордони України від зазіхань північного сусіда-агресора, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави. Цей день обрали не випадково. Оберегом кожної нації є її культура та духовні цінності, що передалися нам від пращурів. До цього свята в бібліотеці була організована книжкова виставка: «Шляхами українського козацтва».

  Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі і Запорізької Січі. Запорізька Січ… Мабуть, немає жодної людини на нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про Січ, про січове козацтво, їхнє лицарство.

Козаки – це сильні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю!

За народну щасливу долю!

  Наші козаки вважали Пресвяту Богородицю своєю заступницею. Звертаючись до неї, вони казали: "Покрий нас чесним своїм Покровом та захисти нас від усякого зла!"

   Так, запорожці завжди боронили рідну землю від ворогів. Без січового братства тяжко було б Україні зберегти свою віру, бо жоден з правителів, у чиї б руки не переходила ця стражденна земля, не міг чи не хотів забезпечити її волю. Лише козаки вірно захищали Батьківщину. Воля і дух січовика були загартовані в кривавих боях з ворогом. Але душа прагнула єдності з Господом. Певно, ніхто так не цінує життя і можливість подальшого розвитку душі, ніж людина, що вимушена кожну мить ризикувати життям і зазирати смерті в очі.  Після кожного походу запорожці найбільшу частину військової здобичі віддавали у Січову церкву. З собою в походи вони брали ікону Пресвятої Богородиці, яку врятували від ворога. Де б не будували свої Січі запорожці, обов’язково зводили храм своєї заступниці Богоматері, а свято Покрови 14 жовтня відзначали особливо пишно і вважали його своїм храмовим святом.

  Про все це можна було дізнатися з літератури на книжковій виставці. День захисника України — свято не тільки військових. Це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист — економічний, гуманітарний, інформаційний.

 Спільно з школою, Варварівським народним історичним музеєм, бібліотекою в музеї був проведений історичний екскурс: «Для козака понад усе: честь, слава і військова справа». Захід розпочала завідуюча музеєм Віра Олексіївна Бегмат. Такими словами: «На полі битви – захисники, воїни. Це бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час спасають поранених в АТО, волонтери, на плечах яких тримається наша армія. Важка це праця захищати мир! Односельчани, вихідці з нашого села є учасниками АТО. Вони залишили свої домівки і нашу квітучу  землю, щоб захищати Україну, її волю, її незалежність. Багато із наших земляків пішли на війну добровольцями. Їм болить те, що розривають на шматки нашу землю, і ми віримо, що вони відстоять цілісність нашої держави, її волю, її пісню, золоті українські жита і мир. Нам є що захищати, нам є що берегти! І цей святий обов’язок виконують воїни незалежної України.»

        

  Тож сьогодні ми запросили на зустріч нашого односельчанина, героя-воїна Сергія Чуприну, щоб сказати йому найщиріші слова вдячності за його відвагу, мужність та героїзм. Метою зустрічі було виховання у школярів внутрішньої свободи та поваги до держави, любові до Батьківщини, національної свідомості, гідності, усвідомлення приналежності до рідної землі, українського народу, гармонійне виявлення патріотичних почуттів, надання допомоги воїнам АТО. Нещодавній випускник нашої школи, який був нагороджений Відзнакою Призедента «За участь в антитерористичній операції» та медаллю «За участь в АТО». Молодь уважно слухала розповідь учасника АТО Сергія Чуприну про захист кордонів України, товаришів, які  віддали життя за кожного з нас, про поранення, лікування в госпіталі.

Від крові захлинається земля,

Від болю сльози навертаються на очі…

Ми ж українці, ми одна сім’я!

Й ганьба тому, хто це забути хоче!

І голову схилив старий Тарас –

Не вірить він, що брат пішов на брата.

Невже даремно він боровсь за нас?!

Пройшов крізь біль і величезні втрати?

Ні! Мова солов´їна оживе!

Нам вороги не будуть докучати,

Бо що людина сіє, те й пожне,

А злих людей давно чекають грати.

Ми переможем, хоч ціна – життя

І знов здобудемо оту свободу,

В яку він вірив, і щасливе майбуття,

Яке хотів він для свого народу.

  Присутні  вітали Сергія Олександровича з Днем захисника України. Нехай патріотизм, сила волі та незламна віра у щасливе майбутнє рідної землі стануть вірними друзями на все життя. Миру, добра і процвітання нашій країні.