Вишивка - це символ віри і любові, Що їй Господь вручив колись давно...

Наша вишивка -  то пісня України,

Нашої священної землі.

В ній співають ранки солов’їні

 Квітом розквітаються гаї.

  Напередодні святкування 27-ої річниці Дня Незалежності України та Дня села наша бібліотека ніби у віночку зібрала виставки творчих робіт користувачів бібліотеки. Серед них  квіткові симфонії вишивок Марії Миколаївни Козиренко. 

  Кожен народ має свої звичаї,  обряди, традиції, свої обереги.  Багата й наша Україна на свої символи-обереги, які береже й шанує український народ, передає їх від покоління до покоління. Це верба і калина, барвінок і чорнобривці, дивовижна писанка і хліб на рушникові, біла українська хата і барвиста  піч, народна пісня й українська вишиванка.

  Вишиванка – надзвичайно поширений на всій території України вид мистецтва. Ніхто не може й сказати,  де і як зародилося воно, кому першому спало на думку перенести на тканину за допомогою ниток незвичайне бачення навколишнього світу.  У народі існує прислів’я «Без верби і калини немає України». Але нема України й без української вишиванки. Україна славиться на весь світ своїми вишитими рушниками. Є такий вислів: «Українські вишиванки, наче райдуги світанки». Це ніби сказано про творчі роботи майстрині  нашої сільської громади  Марії Миколаївни Козиренко.

Нитки, неначе мрії кольорові,

Вплелися в долі біле полотно...

  Краса лікує, сповнює енергії, в її атмосфері відновлюємо душевні й фізичні сили. Вона надихає: споглядаючи створене руками майстрині, самі почуваємося творчо. Як властивість усього гарного й прекрасного, вона змінює світ на краще. Вишиваючи ти усвідомлюєш, що ти українка – частина співочого, привітного, мужнього, талановитого народу, - сказала при спілкуванні зі мною  Марія Миколаївна. Яким багатством кольорів палахкотять вироби Марії Миколаївни Козиренко. Вона живе у царстві квітів на вишитих власноруч картинах, рушниках та наволочках,скатертинах. У руках майстрині кольорова нитка співає.

 Пані Марія вміє перетворити будь-яку річ на красиву, перетворюючи полотно на витвір мистецтва, має талант з нічого зробити щось оригінальне і приємне оточуючим. Якщо одним словом, то вироби майстрині – неймовірні! Так говорили відвідувачі виставки творчих робіт Марії Миколаївни, дивлячись й нерозуміючи, як могли її руки зробити таку красу!

   Марія Миколаївна приїхала до нашого села із Західної України.  Вже більше 20 років проживає у нашому селі. Тут виросли дві доньки–красуні, з відзнакою закінчили школу, були активними користувачами бібліотеки, завжди привчали до книги і меншого брата Руслана.

  Він у всьому не відстає від сестричок, а для мами – помічник і надія. Діти завжди радіють маминим успіхам, а вона готує вишиті рушники, скатертини, які були і є одвічними оберегами.