Подала в ранковій тиші школа дзвоника останні позивні...

   Свято останнього дзвоника - хвилювання, радість і тривожність переживають усі: випускники й першокласники, батьки і вчителі.

   То ж ми щиро вітаємо школярів і вчителів зі святом Останнього дзвоника. Для школярів він сповіщає про чудовий відпочинок на канікулах, сповнений яскравих вражень. Тож бажаємо Вам гарно відпочити, набратися духовних і фізичних сил перед початком нового навчального року.  

  Для випускників цей дзвоник справді є останній. Залишаються позаду ваші шкільні роки – найбільш безтурботна та щаслива пора життя, сповнена мрій та сміливих планів. Бажаємо всім і випускникам Варварівського НВК, щоб Ваш шлях був щасливий, сповнений гарними подіями і здобутками, щоб Ви реалізували власні здібності, таланти, побудували власну успішну долю і були справжніми патріотами своєї країни!

   Щороку юні книголюби беруть активну участь у Всеукраїнських, обласних та районних конкурсах, прагнуть стати лідерами. На святі останнього дзвоника були вручені подяки і грамоти надані дирекцією Карлівської ЦБС кращим користувачам нашої бібліотеки, випускницям -  Інні Шкарубі та Маргариті Марюхніч, учасникам конкурсів – Тетяні Хименко, Максиму Возному, Юлії Ясковець, Роману Вус, Руслану Козиренку, Олександрі Ляшук.

   Не зважаючи на закінчення навчального  року, у бібліотеці гамірно. Настав час для екскурсій, розваг, веселощів та нових зустрічей із книгою. Незабаром стартуватимуть літні читання.

       Запрошуємо відвідувати бібліотеку влітку!

Нагороджено лауреатів щорічної обласної премії імені Панаса Мирного

    13 травня, в день народження класика української літератури Панаса Мирного, в Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів щорічної обласної премії імені  Панаса Мирного.

    На садибі письменника, в мальовничому куточку Полтави, зібралися представники органів влади, митці, педагоги, учнівська та студентська молодь, журналісти, щоб засвідчити шану та вдячність видатному українському письменнику, гуманісту і патріоту Панасу  Мирному.

   У своїх виступах заступник голови обласної ради Анатолій Ханко, провідний науковий співробітник музею Вікторія Пащенко, кандидат педагогічних наук Тетяна Федоренко відзначили високу художню  майстерність Панаса Мирного, яка справила відчутний вплив на творчість багатьох письменників XIX-XX століть та є взірцем для українських літераторів сучасності. Адже твори Панаса Мирного сповнені любові до України, до рідної землі, містять гуманістичні й національні ідеали.

   Самобутня творча праця п’ятьох митців була відзначена премією імені Панаса Мирного 2016 року. Заступник голови обласної ради Анатолій Ханко урочисто вручив дипломи лауреатів премії: Тетяні Луньовій, Надії Гринь, Людмилі Нестулі, Володимиру Раковському, Валентині Колінько.

   Почесні грамоти обласної ради були вручені домінантам премії: Тетяні Федоренко, Ганні Волковій та нашому земляку, художнику-аматору Миколі П’ятенко.

Слово для привітання мав сільський голова Варварівки – Анатолій Родик.

Велич Франкового слова

    У 2016 році виповнюється 160 років від дня народження та 100 років від дня смерті величного українського письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча Івана Яковича Франка.

   З метою виховання у молоді патріотизму, поваги до історії, враховуючи важливість постаті Івана Франка для розвитку української державності та української культури в нашій бібліотеці на виконання Указу Президента України № 687/2015 «Про вшанування пам’яті Івана Франка», відкрилася книжково-ілюстративна виставка-ювілей «Велич Франкового слова».

  Метою виставки є популяризація творчості літературної, публіцистичної, наукової спадщини Івана Яковича Франка, його вагомий внесок у становлення української нації та вшанування пам’яті.

  Виставка має такі розділи: «Світлий геній українського слова», «В його поезії заговорили бурі», «Франковий вернісаж казок», «Шляхом каменяра».

   Запрошуємо усіх шанувальників Франкіани та небайдужих причаститися із Франкової криниці. Книжкова виставка дасть змогу якнайкраще збагнути велич постаті Івана Франка, його талант, титанічну працездатність та бажання змінити на краще цей світ.

Таємниці слов’янської абетки

  Як писав Іван Огієнко, «мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма нашого організовування. Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб…У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання».
  Немає потреби говорити про те, яке велике значення в історії людства мав винахід писемності. Писемність – найвагоміша складова частина культури будь-якого народу. Без писемності немислимий духовний розвиток людства. Ступінь розвитку писемності – це свого роду показник міри цивілізованості суспільства.
  Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
  Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.
  Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.
  Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).
  Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 й теж відзначається щорічно 24 травня.  Цей день символізує історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури, засвідчує повагу міжнародної спільноти до неоціненного внеску слов'ян в скарбницю світової цивілізації.     Вшановуючи пам'ять братів-просвітителів, проповідників православ'я Кирила і Мефодія, ми звертаємось до глибинних основ української писемності, духовності – могутнього джерела сили і життєздатності української нації.
   Долучається до святкування Дня слов’янської писемності і культури й наша бібліотека. Цю та іншу інформацію бібліотекар Т.Вус виклала у годині цікавих повідомлень: «Таємниці слов’янської абетки». Доповнювали бібліотекаря Анастасія Солоха та Надія Ковальчук -  8 клас, Артур Сергієнко- 10 клас.

Символ, який єднає українців

    День вишиванки – свято національної єдності, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу та об’єднати українців. Основна мета заходу – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом.

Вишиванка – символ, який єднає українців незалежно від мови, якою вони спілкуються, віросповідання чи політичних поглядів.

   Дата проведення – щороку в третій четвер травня. Чому саме ця дата? З кількох причин. Головна – аби свято відбувалося в будень, як і зародилося в будень. Адже воно проводиться не заради параду чи вихідного, не свято заради свята, а як акція, яка доводить, що вишиванка – органічна частина повсякденного життя українців.

  Це свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен українець одягає вишиванку, йде в ній на роботу, в університет, школу чи садочок.

   Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку – одягнути вишиванку. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.

  Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів. Цей день є символом єдності українців, незалежно від мови і місця проживання. Адже, вишивка давно стала українським народним символом – оберегом, за яким нас, українців, упізнають в усьому світі.

Варварівський народний історичний музей

   Пам’ятайте, настане час, багато різних установ ліквідується, а музей ніколи. Музеї існуватимуть вічно, бо вони показуватимуть майбутнім поколінням, чим людство в своїй творчості було й чим стало. 

                                                                                                         Д. І. Яворницький.

   Згадайте, чи давно ви були в музеї? Давно? Задумайтесь, саме час відвідати один із численних музеїв Полтавщини – Варварівський народний історичний музей, адже 18 травня відзначається Міжнародний день музеїв. 

   Музей, як продукт інтелектуальної діяльності людства, як суспільне явище, має давню історію і перші музейні зібрання виникли вже у первісному суспільстві. Традиційно батьківщиною музеїв вважають стародавню Грецію. Саме слово музей походить від Грецького «музейон», що в перекладі означає храм, присвячений Музам.  Перша письмова згадка про музейне зібрання в Україні відноситься до часів правління князя Володимира, тобто до кінця Х століття.

   У Полтаві функцію першого музею виконував кафедральний Свято-Успенський собор, зведений наприкінці 70-х років ХVIII століття в центральній частині стародавнього міста.

Полтава – місто музеїв, а скільки великих і маленьких музеїв та музейних кімнат у Полтавської області! Всі вони різної тематики, різного наповнення, різних форм власності, але всі без винятку надзвичайно цікаві.

   Варварівський народний історичний музей відкритий 14 жовтня 1961 року в приміщені сільської хати-читальні.

   У 1970 році музею було присвоєно звання «народний», яке постійно підтверджується. З 2009 року музей очолює вчитель-пенсіонер, нинішній директор, невтомний ентузіаст своєї справи  Бегмат В.О.

   На сьогодні музейна колекція налічує понад 3 500 експонатів. Серед них є чимало унікальних. Напередодні Міжнародного дня музеїв Ольга Терентіївна Хміль поповнила музей новими експонатами. Віра Олексіївна з вдячністю прийняла дарунок ( світлини і листи остарбайтерів.

    В цей день бібліотекар побувала в музеї, привітавши свою колегу - Віру Олексіївну.

   Цього дня Віра Олексіївна проводила екскурсію для старшокласників.

  Запрошуємо всіх побувати у Варварівському народному історичному музеї. Більше інформації про музей ви знайдете на блозі нашої бібліотеки.

Хай славиться рід наш, сім’я і родина, Хай буде у злагоді вся Україна.

Усе, що є найкраще у дитини:

Її талант, культура, доброта —

Від тата й мами йде і від родини —

Незаперечна істина свята.

    Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами, сім’ями. Щороку, 15 травня відзначається Міжнародний день сім’ї. Сім´я, увібравши в себе історичний досвід всіх попередніх поколінь, завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій нації. Весь світ знає, якою талановитою, працелюбною, духовно багатою є українська нація. Ці високі якості закладаються саме в сім´ї, де дитина отримує перші уроки любові до батька, матері, до своєї Батьківщини. У сім´ї вона набирається сил і натхнення, які допомагають їй впродовж всього життя долати життєві труднощі, досягати вершин і отримувати перемоги, адже саме родина є тією цеглинкою, з якої складається добробут та спокій у нашій державі. 
   Тож нехай це свято стане для кожного з нас продовженням великого сімейного щастя і вагомих досягнень для кожної сім´ї.

 Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

  З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

  В бібліотеці проходив майстер-клас: «Моя сім’я – мій оберіг». Діти виготовляли «родинне дерево». Це свято - освідчення любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне. Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати. Коли в неї є сім’я. Бо сім’я - це найцінніший скарб, який може бути в світі. Своє «родове дерево» представляли братики і сестрички -  Богдан і Надійка Ковальчуки, Валерія та Дмитро Недяки.

   Бібліотекар привітала усіх з Міжнародним днем сім'ї.

Злагоди, миру, сімейного благополуччя.

Родинами летять птахи у вирій,

коріння дереву життя дає,

отак і ми весь шлях земний  повинні

не забувати рід і хто ми є.

Україна. Європа. Майбутнє.

   Щорічно у третю неділю травня Україна святкує День Європи. Це хороша нагода познайомитися з різними країнами, їх культурою та багатовіковою історією.

  Жителі місцевої громади, користувачі нашої бібліотеки в цілому дуже зацікавлені в отриманні простої доступної інформації  з питань євроінтеграції та ЄС, познайомитись ближче з Європою, її  країнами та народами, їх життєвими постулатами,  дізнатись, як наша країна крокує в Європу, про культуру, обряди та традиції народів Європи, укріплення зв’язків між європейськими народами – пірнути в невичерпне джерело духовної культури нашого континенту.

  В  бібліотеці користувачі  подорожували за допомогою інтернету мистецькими надбаннями народів Європи.

Шукаймо лікаря в природі

    У бібліотеці пройшла мозаїка-порад:“Шукаймо лікаря в природі”. Під час заходу користувачі бібліотеки ознайомилися з книгами та публікаціями у пресі про лікувальний вплив рослин на здоров’я людини.

 Бібліотекар розповіла присутнім  про народні вірування в оздоровлювальну силу природи на здоров’я людини. Користувачі дізналися як і чим лікувалися запорозькі козаки, ознайомилися з цілющими травами та їх властивостями, дізналися  про те, як правильно заготовляти лікарські рослини. 

   Люди ще в глибоку давнину помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила і тому почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб. Рослини - невичерпне джерело натураль​них природних ліків, дія яких сприяє нормалізації життєво важливих процесів, забезпечує організм вітамінами, мінеральними солями, амінокислотами, регулює обмін речовин.

  Світ рослин - найбільше диво природи, найкращі ліки -царство краси і наше цілюще багатство.

    Увазі присутніх була представлена викладка літератури по темі.

Вітаємо з Днем Народження!

Сердечно вітаємо нашу дорогу колегу
Тамілу Анатоліївну Вус -
завідуючу Варварівською бібліотекою-філією
з Днем Народження!

  Від усього серця бажаємо іменинниці міцного здоров'я, довгих років життя, достатку і благополуччя, особистого щастя, невичерпної енергії і наснаги у всіх добрих справах. Нехай Ваше життя буде світлим і радісним, як цей святковий день, а дружні привітання додадуть життєвої наснаги у скарбничку Вашої душі.

Нехай дороги стеляться крилато,

Будуть чисті, рівні, як струна.

І добро не оминає хату,

Як не омиває світ весна.

Хай здоров'я, радість і достаток,

Сиплються, немов вишневий цвіт.

Хай малює доля з буднів свято,

І дарує Вам багато літ!

З повагою колектив Карлівської ЦБС

Ми матір називаємо святою

Багато в світі різних слів

І різних виразів чимало,

Та найласкавіше із них

І найрідніше слово – «мама».

   Не має нічого світлішого від слова «мама». Найрідніша і наймиліша, вона з народження огортає нас ніжністю, ласкою і теплом. Мама підставляє свої крила дітям – малим і вже дорослим, коли у них виникають життєві труднощі, зустрічає своєю посмішкою з далеких доріг, пригортаючи нас до люблячого серця. Вона на все життя залишається для нас, живих, символом дому, рідної землі, символом України. Саме їй, Берегині родинного вогнища, була організована книжкова виставка: « Ми матір називаємо святою».

  Біля виставки юних користувачів бібліотекар ознайомила з історією виникнення свята. Діти читали вірші, співали пісні про матір, а також поділилися традиціями святкування Дня матері у своїх родинах.

 Існують тисячі віршів, присвячених поетами матерям. Найніжніші, найсокровенніші, найкращі слова ми бережемо у своїх душах для мам. Про це найменші користувачі повідали в бібліотеці.

Свято слави, свято честі, свято перемоги

Ми сердечно вітаємо Вас,

ветерани війни світової!

Ви Європу творили для нас

З мирним небом над головою.

   У кожної держави, кожного народу є дати і події, які складають основу, опорні точки їхньої історії, підґрунтя історичної пам’яті та національної гордості. Для нас, прийдешніх поколінь, такою знаковою подією була і вічно буде Перемога у Другій світовій війні. 71 рік тому, квітучої весни 1945 року, наш народ переміг у найжорстокішій війні ХХ століття, подарувавши людству мир, радість, надію на прекрасне життя. Завершилася перемогою страшна війна, яка забрала мільйони життів. Для гіркої пам’яті немає термінів. Змінюється все: держави, кордони, люди, оцінки минулого. Не змінюється пам’ять, все ще живі в спогадах нечисленних вже фронтовиків їхні бойові товариші, полеглі смертю хоробрих на фронтах Другої світової війни.

  З нагоди відзначення 71-ї річниці Великої Перемоги, в бібліотеці була організована книжкова виставка-пам'ять: «Подвигу – пам'ять, подвигу – слава». До цього дня діти готували малюнки.

Тих днів не стерти з пам’яті людської

Весна іде, і переможним кроком 

В тюльпановому вічному вогні 

Йде травень крізь хвилини, дні і роки, 

Несе нащадкам спогади свої.

   Бібліотека спільно з народним історичним музеєм села організували і провели акцію «Фотографія тобі розкаже». До акції долучилися родини: Притики Надії Андріївни, Родик Тамари Федорівни, Бондаренко Зої Назарівни та ін.. На нас з світлин дивляться ветерани Другої світової війни: Герой Радянського Союзу – Родинка Сергій Лаврентійович, учасники бойових дій – Родик Федір Васильович, Недяк Андрій Полікарпович, Домашенко Назар Андрійович, Заплава Іван Мифодійович, Тичко Едуард Вікентійович; ветерани, які працювали в тилу, перебували у фашистських концтаборах.

Ми щиро вдячні за надані фотоматеріали.

   Пам'ять… Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас зі старих фотографій, сумних похоронок, листів з фронту,  які зберігають діти, онуки і правнуки.

  Війна... Вона нікого не залишає байдужим. Це - біль, горе, страждання. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Та на долю сьогоднішнього покоління теж випало серйозне випробування - захищати свою Батьківщину від посягань агресора. В ці дні бібліотеку відвідав учасник АТО, Дрозд Юрій Михайлович, який більше року боронив Авдіївку, Валерянівку біля Волновахи. З виставки світлин дивляться на сьогоднішнього захисника Вітчизни, ветерани, які пройшли шляхами Другої світової війни. Йому не соромно подивитися їм в очі…

Герої не вмирають!