вівторок, 25 серпня 2015 р.

Прикраси люблять всі


  Прикраси люблять всі — жінки і чоловіки, дорослі і діти, це невід’ємна частина стильного образу. Мода постійно змінюється, і матеріали для прикрас використовуються найрізноманітніші: метал, глина, дерево, каміння, намистини, бісер, шкіра, шерсть і багато чого іншого. В бібліотеці був проведений майстер-клас з виготовлення браслетів з резинок. Принадність подібних прикрас полягає в тому, що робити їх зовсім нескладно, сьогодні при виготовленні впоралися навіть найменші, а самі браслетики вийшли  дуже яскравими і цікавими.
  Сам напрямок творчості з’явився порівняно недавно, але дуже швидко став популярним серед молоді, особливо дітей і підлітків. Адже вони люблять похвалитися один перед одним яскравими браслетами, особливо якщо зробили їх самі. Дорослим, як і дітям, плетіння з резиночок припало до душі, заняття це захоплююче і розслаблююче.
 Звичайно, щоб почати роботу, потрібно запастися необхідним інвентарем, насамперед це самі гумки. Крім того потрібні деякі інструменти, такі як, гачок і спеціальний верстат. Насправді, верстати є різні, і від кількості «стовпчиків» залежить складність візерунка готового виробу, крім браслетів деякі умільці плетуть фігурки, сумки, чохли для телефонів і ще багато різного корисного дріб’язку. Найчастіше в магазинах рукоділля продаються цілі набори, в які входять резинки, спеціальний гачок і верстат — трансформер. Якщо ж вам не вдалося придбати спеціальний верстат, нічого страшного, є моделі браслетів для виготовлення яких знадобляться тільки ручки або можна використовувати звичайну столову вилку, яку ми сьогодні використовували на майстер-класі.


Виготовлення браслету  з резинок «Ланцюжок»
  Варіантів плетіння браслетів з резинок своїми руками існує багато, можна створити найрізноманітніші візерунки та форми, якщо пофантазувати, можливо, ви і самі придумаєте щось нове і унікальне. Але для того щоб набити руку давайте почнемо з простенького, але веселого браслета з резинок своїми руками, щоб його зробити не знадобиться ніяких спеціальних інструментів, як мовиться спритність рук і ніякого шахрайства.
  На середній і вказівний палець натягуємо резиночку скручену вісімкою, зверху поміщаємо ще одну, тільки тепер її вже не потрібно скручувати.
  Зніміть акуратно попередню з пальців і просмикніть на другу, далі йдемо таким чином, буде утворюватися своєрідний ланцюжок, його можна зробити однотонним або різнобарвним, як вам більше до душі.
  Коли ви сплели ланцюжок достатньої довжини потрібно зачепити на крайні петлі спеціальний пластиковий замочок і браслет з резинок своїми руками готовий!
  Такі браслетики краще носити відразу по кілька штук, таким же плетінням робиться подовження на об’ємних, більш складних виробах.
  Цей вид рукоділля швидко набув популярності, підкоривши світ доступністю матеріалів і простотою техніки виконання. Цього дня на майстер-класі, який провела бібліотекар, з маленьких барвистих резинок легко й швидко вийшли красиві та яскраві прикраси. На закінчення майстер-класу юні користувачі з задоволенням обмінялися своїми виробами.






Хреститель України


  День 28 липня в українській історії позначений  двома визначними датами: Церкви східного обряду вшановують пам'ять Святого рівноапостольного князя Володимира Великого, а віднедавна святкуємо ще й День Хрещення Київської Русі.
  Святий Володимир – онук княгині Ольги та син князя Святослава і простої дівчини Малуші – у ранньому віці був запрошений новгородцями на правління. Під началом свого дядька Добрині пішов до варягів і, зібравши там військо, оголосив війну старшому братові Ярополку.
  Коли останній загинув, Володимир почав князювати у Києві (з 980 року). Перш за все, він об’єднав руські землі, приборкав ворогів – радимичів, хорватів, половців. Але найважливішою справою життя вважав впровадження християнства.
  Відбулося це за таких обставин. Візантійський імператор Василій звернувся до Володимира з проханням допомогти у боротьбі  з хозарами. Той обіцяв підтримку, якщо Василій віддасть за нього свою  сестру Анну.
  Мабуть, саме тоді у його душі сталися зміни: язичник вирішив стати християнином. Досі достеменно не відомо, коли і де хрестився Володимир. За одними джерелами - у Києві, за іншими – у Корсуні. Відтак князь  наказав народові  також прийняти цю віру.
Відбулася подія 988 року. Правитель нещадно руйнував пам’ятники язичницьким ідолам, які стояли на Старокиївській горі і котрим сам ще недавно поклонявся . Натомість поставили величні християнські храми.
  Нова релігія сприяла  об’єднанню Київської Русі, розквіту культури, розвитку писемності, становленню нової архітектури, створенню шкіл.
  Сам же Володимир кардинально змінився: став привітним та лагідним, відкривав лікарні, зводив будинки для безпритульних, щедро роздавав милостиню, відпускав на волю рабів. Він влаштовував трапези, частуючи вдів, сиріт тощо.
  Через те князь користувався у державі великою любовю  та пошаною. Про нього співали пісні, складали билини, у яких правителя називали «Красним Сонечком». 
  Помер Володимир 15 (28) липня 1015  року і був похований у ним же збудованій Десятинній церкві – поряд з усипальницею його бабусі (княгині Ольги).
  За добрі діяння, християнську любов, людське милосердя Церква зарахувала князя до лику святих рівноапостольних. Це сталося у тринадцятому столітті. А народ нарік правителя Великим.
  Про це все можна дізнатися в бібліотеці з перегляду літератури «Хреститель України».

Велика княгиня Київська Ольга – видатний державний діяч, правитель Київської Русі, православна свята.


До 1125-річчя від дня народження
24 липня – День Рівноапостольної княгині Ольги.

   Княгиня Ольга була першою християнкою на київському престолі. За кров’ю Ольга була варяжкою, а за віросповіданням язичницею. Та коли вона відвідала Царгород – столицю Візантії – її вразила краса і велич православних храмів. 
  На пропозицію імператора Костянтина Багрянородного Ольга прийняла хрещення і надалі поширювала вчення Христа у язичницькій Русі. 
  Саме вона спорудила перші християнські храми в Києві - святого Миколая та Святої Софії. У 1547 р. Ольгу було зараховано до лику святих як рівноапостольну княгиню.
  До цієї дати в бібліотеці була зібрана експрес-інформація: «Велика княгиня Київська Ольга – видатний державний діяч, правитель Київської Русі, православна свята».


   Після загибелі київського князя Ігоря, який трагічно загинув під час збору данини, влада прийшла до рук княгині Ольги – дружини князя, оскільки їх син Святослав був ще неповнолітній. Княгиня Ольга була дуже енергійною, хитрою,  мудрою та далекоглядною правителькою. За часів її правління Київська Русь майже не вела воєн – княгиня здебільшого приділяла увагу підтриманню ладу у власній державі.
  Княгиня Ольга, згідно з законами тих часів, жорстоко помстилася деревлянам за свого чоловіка, виявивши при цьому неабияку кмітливість та хитрість. Літописи пишуть, що, підступивши зі своїм військом під стіни Іскоростеня – древлянської столиці, вона зажадала від кожної хати незвичайну данину – по парі голубів.  Потім звеліла прив’язати до лапки кожного птаха підпалені галузки і пустити їх вільно. Голуби полетіли до своїх хат, які зайнялися від тих галузок. Таким чином вона здобула місто і знову підкорила деревлян київському князівству.